Найкращі практики для модульних тестів у Python

Юніт-тести є суттєвими для забезпечення якості та стабільності вашого програмного забезпечення. У цьому посібнику ви дізнаєтеся, які кращі практики слід дотримуватись при написанні ефективних юніт-тестів на Python. Ці принципи допоможуть вам створювати структуровані та зрозумілі тести, які в довгостроковій перспективі стануть надійною основою для вашого проєкту.

Найважливіші висновки

• Кожен тест повинен виконувати лише одне перевірку.
• Порядок виконання тестів не має значення; вони повинні бути незалежними.
• Змістовні та довші назви тестів є кращими.
• Результати тестів повинні бути швидко доступні.
• Тестуйте перед внесенням нових змін.
• Використовуйте систему контролю версій разом з юніт-тестами.
• Тести повинні зосереджуватись на функції або класі.
• Використовуйте макети для зовнішніх джерел даних.

Покрокова інструкція

1. Виконуйте лише одне перевірку на тест

Основний принцип юніт-тестів полягає в тому, що кожен тест повинен виконувати лише одне завдання. Це робить тести більш зрозумілими та спрощує пошук помилок. Якщо ви виконуєте кілька перевірок в одному тесті, може бути важко зрозуміти, що саме пішло не так.

2. Незалежність тестів

Порядок, в якому виконуються тести, не повинен мати значення. Кожен тест повинен виконуватись ізольовано від інших, щоб забезпечити, що помилка в одному тесті не вплине на результати іншого. Переконайтесь, що всі необхідні об’єкти свіжо ініціюються на початку кожного тесту.

3. Змістовні назви

Використовуйте описові та, за необхідності, довгі назви тестів, які точно вказують, що тестується. Чітка назва тесту допоможе вам і іншим розробникам швидко зрозуміти наміри тесту, не переглядаючи весь код. Замість того, щоб використовувати скорочення, виберіть назви, які добре описують тест.

4. Оптимізація швидкості тестів

Швидкість є важливим фактором для юніт-тестів. Якщо ви працюєте з великими обсягами даних, час виконання ваших тестів може швидко зростати. Переконайтесь, що окремі тести не займають занадто багато часу, щоб їх можна було ефективно інтегрувати в процес розробки.

5. Виконуйте попередні тести

Перед тим як почати вносити нові зміни, виконайте всі існуючі тести. Це надасть вам впевненості в тому, що поточний стан в порядку. Якщо ви внесете зміни і тести знову не пройдуть, ви будете знати, що проблеми пов’язані з вашими змінами.

6. Комбінуйте контроль версій та юніт-тести

Використовуйте системи контролю версій, такі як Git, у поєднанні з вашими юніт-тестами. Автоматизуйте процес, щоб при коміті нових змін тести виконувались. Інструменти, такі як Jenkins, можуть допомогти вам зробити цей процес безперебійним і забезпечити стабільність застосунку в будь-який момент.

7. Використання юніт-тестів для виявлення помилок

Коли виникають помилки, ви можете цілеспрямовано використовувати юніт-тести для виявлення причини проблеми. Напишіть тести, які зосереджуються на джерелах помилок. Таким чином, ви зможете поступово усувати дефекти та при цьому забезпечити, що існуючі функції не порушуються.

8. Тестуйте незалежно від зовнішніх джерел

Якщо ваша функція або клас залежать від зовнішніх джерел даних, таких як API або бази даних, використовуйте макети. Вони дозволять вам імітувати потрібні дані без фактичного доступу до зовнішніх ресурсів. Так тест залишиться незалежним та стабільним.

Підсумок – Програмування на Python: Кращі практики для юніт-тестів

Зі згаданими вище кращими практиками для юніт-тестів ви можете бути впевненими, що ваші тести є ефективними, зрозумілими та надійними. Ці принципи допоможуть підвищити якість вашого програмного забезпечення та полегшать подальші коригування та розширення.